Як я перестала тримати проєкти в голові


Мене звати Ганна Шихт. Я архітекторка та дизайнерка інтер’єру, працюю в цій сфері з 2012 року. 

Маю вищу архітектурну освіту — закінчила КНУБА, архітектурний факультет, кафедру інформаційних технологій.

З самого початку мене цікавило не тільки те, як виглядає простір, а й те, як він працює: логіка, структура, взаємозв’язки між рішеннями.

Сьогодні я займаюсь саме тим, що поєднує дизайн і системність — створюю інструменти для організації проєктів.

Я завжди прагнула структурувати свою роботу — навіть там, де спочатку здається повний хаос.

Через проби, помилки, нерозуміння і десятки різних підходів я поступово вибудовувала для себе систему: як вести проєкти, як фіксувати рішення, як нічого не втрачати в процесі.

І найбільшим викликом у цьому завжди був авторський нагляд.

Саме там сходиться все:

Постійні виїзди на об’єкти.
Десятки чатів.
Списки, розкидані в нотатках, голові, переписках.
Матеріали, які “десь були”, але знайти їх зараз — вже проблема.

І відчуття, яке не відпускає:

ніби ти постійно щось контролюєш, але до кінця не контролюєш нічого